Рефлекторна дуга схема

Рефлекторна дуга схема

В основі діяльності нервової системи лежить здійснення рефлекторних реакцій, або рефлексів. Рефлексом (від лат. — відбиття) називається закономірна реакція організму на подразнення, здійснювана через ЦНС. Рефлекторні реакції організму можуть виникати у відповідь на найрізноманітніші впливи як зовнішнього, так і внутрішнього середовища і можуть проявлятися у виникненні або зміні діяльності будь-якого органу або їх системи. Шлях, по якому збудження, що виникло в рецепторі, передається до робочого органа, називається рефлекторною дугою (рис. 28, 29).

Схема рефлекторної дуги

Рис. 28. Схема рефлекторної дуги (заЧайченко П. М., Цибенко В. О., Сокун В. Д., 2003):

  • 1 — рецептор (наприклад, у шкірі);
  • 2 — чутливе волокно — периферичний відросток чутливої нервової клітини;
  • 3 — тіло чутливої клітини (міститься в нервовому вузлі);
  • 4 — центральний відросток чутливої клітини;
  • 5 — ділянка нервової системи (вставний нейрон, який міститься в спинному мозку);
  • 6 — відцентровий руховий нейрон;
  • 7 — аксон рухового нейрона;
  • 8 — м’яз (ефектор).

Спінальний рефлекс

Рис. 29. Спінальний рефлекс (за Дорлінг Кіндерслі, 2003)

У складі рефлекторної дуги розрізняють 5 ланок:

  • 1. Рецептори (від лат. receptor — той, що сприймає) — чутливі нервові закінчення, які сприймають подразнення. Рецептори різні за своєю будовою, місцезнаходженням і функціями. За місцем розташування рецептори поділяються на:
    • o екстерорецептори (від лат. exter — зовнішній, receptor — той, що сприймає), які сприймають подразнення зовнішнього середовища; до них належать сприймаючі клітини сітківки ока, вуха, рецептори шкіри, органів нюху, смаку;
    • o інтерорецептори (від лат. interior — внутрішній, receptor — той, що сприймає), які сприймають зміни внутрішнього середовища організму; розташовані в тканинах внутрішніх органів (серця, печінки, нирок, кровоносних судин);
    • o пропріорецептори (від лат. proprius — власний, особливий, receptor — той, що сприймає), які сигналізують про положення і рух тіла; містяться в м’язах і сприймають скорочення і розтягнення мускулатури.
  • 2. Доцентровий (чутливий, інформаційний) нейрон — аферентний нерв, який передає збудження від рецептора в ЦНС.
  • 3. Ділянка нервової системи (нервовий центр, ЦНС), де збудження, зазнавши складних змін, передається на відцентровий нейрон;
  • 4. Відцентровий (руховий, командний) нейрон — еферентний нерв, що несе збудження від центральної нервової системи до робочого органу;
  • 5. Ефектор (виконавчий орган), який відповідає на подразнення (м’язи, залози, кровоносні судини).

Згідно з ученням І.П. Павлова, будь-який рефлекторний акт складається з трьох ланок: подразник -> мозкова робота -> виконавча діяльність організму у відповідь на цей подразник. Такий тричленний рефлекс названо дугоподібним. Але будь-який рефлекс не закінчується роботою виконавчих органів у відповідь на зовнішнє подразнення. Між ЦНС і робочим, виконавчим органом, існують як прямі, так і зворотні зв’язки. Коли виконавчі органи здійснюють ту чи іншу рефлекторну роботу, вони, в свою чергу, посилають в мозок аферентні (чутливі) сигнали, які інформують його про те, які зміни відбуваються в організмі. П.К. Анохін назвав цей потік інформації зворотною аферентацією. Таким чином, рефлекс відбувається не за принципом дуги, а кільцеподібно: подразник -> мозкова робота — діяльність організму у відповідь на подразник -> зворотна аферентація -> нова мозкова робота -> нові уточнені «накази» виконавчим органам і т.д. Рефлекторна реакція не припиняється зразу ж після припинення дії подразника, а ще якийсь час до робочого органа від ЦНС надходять збудливі імпульси. Це — післядія.

Нервові центри легко втомлюються, що виявляється в поступовому зниженні і повному припиненні рефлекторної відповіді при тривалому подразненні рецептора. Вважають, що стомлення нервових центрів пов’язане з порушенням передачі збудження в міжнейронних синапсах. При цьому відбувається зменшення запасів синтезованого медіатору в нервових закінченнях і зниження чутливості до медіатору постсинаптичної мембрани.



Источник: pidruchniki.com


Добавить комментарий